Зорієнтуватися в цьому безбережному океані зовсім не просто, а втратитися - дуже легко, тому фахівці не рекомендують відправлятися в магазини навмання - у надії на випадкову зустріч із "шпалерами своєї мрії". Скороминуще зачарування начебто що б сподобалося зразка може швидко розсіятися, і покупка виявиться невдалою. Ще до походів у магазини варто продумати майбутній інтер'єр і скласти досить чітке подання про те, які саме шпалери вам потрібні і які завдання вони будуть вирішувати.

У декорі шпалер можна виділити три аспекти: це фактура, колір і малюнок.

Нескінченні варіанти малюнків дизайнери зводять до п'яти основних груп: це "квіти", смуги, великі плями, плямисті фони й, нарешті, гладкі фони або шпалери без малюнка.

"Квіти"

"Квітами" професіонали називають будь-які пізнавані фігури й предмети. Для загального архітектурного сприйняття не має значення, що саме зображено на шпалерах - властиво квіти, ейфелеві вежі, галантні пастушки або єгипетські піраміди. Важливо, що ці "квіти" можуть бути великими або дрібними, частими або рідкими, а також контрастними або розпливчастими.

Правило перше:

Часті й великі "квіти" на погляд зменшують простір, згущають його, у той час як рідкі і дрібні - розряджають і розширюють.

Крім того, дрібний "квітковий" малюнок може виступати в якості ненав'язливого, нейтрального тла й з успіхом використатися в рамках різних стилів, тоді як великі форми відразу ж розставляють акценти й стають стильовою домінантою, виконуючи роль камертона в загальному дизайнерському рішенні.

Приблизно т же саме можна сказати й про ступінь контрастності малюнка. Ніж більш чітко, вагомо, зримо прописані "квіти", тим помітніше їхня участь у загальній стилістиці інтер'єра - такий малюнок відразу ж залучить до себе увага. І навпроти, непомітні, розпливчасті зображення будуть смотреться куди більш нейтрально.

Смужки

Крім "квітчастих" шпалер широке поширення одержали шпалери в смужку, оскільки вони вдало сполучаються із предметами практично будь-якого стилю, за винятком напрямків, яким далекі прямі лінії: скажемо, барокко або арт-деко.

Правило друге:

Вертикальні смуги зорово збільшують висоту стелі, але при цьому зменшують загальний обсяг кімнати.

Причому, чим ширше смуги, тим менше ефект звуження простору. Тому в тісних приміщеннях з низькими стелями бажано використати шпалери у велику смужку.

Ще краще, якщо границі смуг будуть розпливчастими або хоча б не дуже контрастними. Такі смуги "піднімуть" стелю й ніяк не позначаться на сприйнятті розмірів кімнати. А от колірні комбінації смуг, що чергуються, однаково беруть участь як в "підйомі" стелі, так і в "наближенні стін одна до одної". Якщо кольори сусідніх смуг не сильно відрізняються між собою, то ефект вертикального розширення й горизонтального стиску буде слабким. Це той випадок, коли можна сказати, що смуг майже немає, вони не помітні.

Великі плями

Ще одним варіантом шпалерних малюнків є великі плями, наприклад, малюнки, що імітують шкіри тварин. Ці контрастні й виразні зображення відразу впадають в око й інтерпретуються досить однозначно. Тому обклеювати всю кімнату шпалерами з настільки "агресивним" малюнком небажано - як правило, подібні декоры успішно використаються для зонування приміщення, тобто зручні для виділення якої-небудь певної його частини. Ними можна обклеїти одну стіну або навіть окремий сектор стіни. Плями на шпалерах можуть мати орнаментальний, упорядкований або, навпроти, хаотичний або псевдохаотичный вид. Великі плями - так само як і великі "квіти" - зорово звужують простір - тим сильніше, ніж більш чітко вони прописані.

Правило третє:

Розпливчасті великі плями мають яскраво виражений декоративний ефект.

Вони створюють відчуття гри світла й тіні, у багатьох викликаючи асоціації з морськими хвилями, що грають на сонце. І все-таки, повторюся, не варто ставити експеримент над своїми нервами й обклеювати "великою плямою" всю кімнату.

Плямисті фони

Плямисті фони являють собою дрібні перемежовані плями двох або декількох відтінків і нагадують бризги з пульверизатора. Цей зернистий декор є дітищем ХХ століття і його застосування обмежене сучасними стилями. Зате такий малюнок може використатися практично на будь-якій стіні.

Правило четверте:

маленькі цятки-крапельки прекрасно маскують і ховають навіть значні вади поверхні.

Вони розсіюють світлові промені в самих різних напрямках, приховуючи ті погрішності, які залишилися під ними. Навпроти, однотонні шпалери можна наклеювати тільки на досить рівні стіни, інакше будуть видні всі бугри й дефекти. У такому разі сховати недоліки допоможе щільна й рельєфна фактура шпалер.

Однотонні шпалери

Однотонні шпалери або шпалери з ледь позначеним малюнком художньо нейтральні і є тим тлом, що підкреслює предмети інтер'єра, створюючи потрібну глибину сприйняття. У правильно обставленій кімнаті однотонні шпалери зовсім не здаються нудними й безликими. Гладкі фони щонайкраще підкреслять виразність всіх предметів обстановки - витончені обриси й скульптурні форми меблів, красу статуеток, квіткових композицій і живих кімнатних рослин.

Правило п'яте:

Якщо у ваші плани входить подальше декорування стін - наприклад, ви збираєтеся розвісити картини, фотографії, прикрасити кімнату декоративними панно або якими-небудь настінними інсталяціями - то найкраще вибирати саме однотонні шпалери.

При цьому не дуже важливо, про який дизайнерський стиль буде йти мова. Природно, для класичних інтер'єрів потрібно підбирати шпалери пастельних тонів, крім того, їхня приналежність до класики може легко позначити фактура - характерне тиснення, витончені вензелі... Коли ж мова йде про авангард, що відповідну ноту можуть внести яскраві, помітні фони незвичайних "хімічних" відтінків. Навпроти, якщо на шпалерах уже є досить чітко позначені декоративні форми - те вони неминуче почнуть конфликтовать із навколишніми предметами, і виразність останніх напевно втратиться. Бувають, щоправда, випадки ідеального збігу за формою (зовсім рідко - по кольорі) малюнка на шпалерах і якому-небудь предметі обстановки. Але це саме ті виключення, які тільки підтверджують правило.