У такому випадку йдіть від зворотного. Мінімалізм - от, чим ще можна здивувати в нашій країні. Візантійське прагнення до прикрашення з покоління в покоління передається нам у генах. Тому принцип "нічого зайвого" був і залишається не самим популярним у наших співвітчизників. А, виходить, їсти шанс створити у своєму будинку або квартирі оригінальний інтер'єр, що не був повторений тисячу разів... Бізнес в Китаї

Аскетизм як філософія, або Життя в бочку

"Мінімалістичний" стиль залишається надзвичайно пулярним на Заході. Його золота пора припала на "революційні" 60-і роки, коли принцип "нічого зайвого" був протиставленням буржуазній помпезності. Як найменше декорацій, монотонність і бляклість квітів, відсутність стомлюючих візуальних ефектів - от що прийшлося до смаку тодішнім "передовим" розумам.

Втім, якщо заглибитись в історію, то виявиться, що "мінімалістичні" інтер'єри - далеко не дітище ХХ століття. Обстановка в житлі древніх кельтів була гранично суворою, а філософія Сходу, що проповідувала лаконічність і стриманість, визначала скромність японських інтер'єрів. Та й серед стародавніх греків були ті ще аскети - згадайте хоча б Діогена, що жив у бочці...

Після Жовтневого перевороту прагнення якнайшвидше відректися від надмірностей минулого, буржуазного життя проявлялося й в інтер'єрі. Єдиною прикрасою житлового простору "будівельників комунізму" були найпростіші меблі строгих геометричних форм, позбавлена якого б те не було декору. До речі, зайдіть який-небудь у знаменитий будинок Мельникова, що в Кривоарбатському провулку в Москві. Ви познайомитесь з яскравим зразком конструктивізму 20-30-х років минулого століття. Вважається, що мінімалізм - його пряме слідство. Єдина інтер'єрна декорація цього будинку - розсіяне світло, що у надлишку надходить крізь розташовані на різних рівнях вікна у вигляді ромба. І всі!

Мінімалізм у ХХ столітті - це все той же протест. Але вже не проти якогось суспільного лада, а проти великої кількості інформації, шуму й хаосу сучасних мегаполісів. Надмірності (у тому числі интерьерные) стали дряпати око. Люди потягнулися до чистоти, спокою й порожнечі, віддаючи перевагу "заспокійливим" інтер'єрам, вишукана простота яких створює атмосферу внутрішньої гармонії й волі.

Простір

Простір, світло й самі необхідні функціональні предмети - це ті самі "три кити", на яких створюється сучасний інтер'єр у стилі мінімалізму. І головним із цих "китів" є, мабуть, простір. Що^-що-що-що, а мінімалістський інтер'єр всупереч назві вимагає широти - і не тільки фантазії. Це цілком з'ясовно. Чим більше простору, тим простіше позначити деякі акцентні плями. А вони дуже важливі в тому випадку, коли навмисно себе обмежуєш у виразних коштах.

Якщо квартира невелика, з декількох маленьких кімнат, те, створюючи мінімалістський інтер'єр, бажано деякі кімнати об'єднати один з одним. Лишаю житлоплоща численних перегородок, що розчленовують простір, можна створити враження широти й простору. Важливо також, щоб у приміщенні не було "сліпих" зон: воно повинне цілком проглядатися з будь-якої крапки.

Про мінімалізм говорять, що це - стиль порожнечі. І помиляються. У мінімалістській обстановці є всі необхідні речі, а не тільки "стіл, стілець, табуретка". Просто предмети в такому приміщенні не групуються й не "звалюються в одну купу", а розставляються окремо друг від друга. Таке заповнення простору дає відчуття волі й не сковує. Речі "не плутаються під ногами". Погляд відпочиває.

Світло й колір

Мінімалістський інтер'єр вимагає достатку світла. Саме світло сприяє створенню відчуття об'ємності, великого простору, де людина почуває себе скоріше "у польоті", чим в "комфорті". Бажано, щоб вікна в приміщенні були широкими й відкритими: без штор і портьєр. Так буде створюватися враження, начебто внутрішні інтер'єри з'єднані із зовнішнім миром. Якщо ж ви не в захваті від сусідства з навколишнім середовищем, то можна повісити на вікна горизонтальні або роликові жалюзі або легені, прозорі фіранки.

Від міжкімнатних дверей краще зовсім відмовитися. Втім, не завжди це можливо: для більшості людей важливо позначити інтимну зону у квартирі. У такому випадку в інтер'єр непогано впишуть скляні двері.

А тепер - про колірну гаму. Мінімалістський інтер'єр не терпить яскравих, дратівних фарб. Для нього куди краще світлі півтони, чисті, спокійні кольори: чорний, білий, кремовий, колір вівсянки й сірий.

Обробка й матеріали

Мінімалізм проти надмірностей і в питанні обробки. Якщо стеля, то ідеально отштукатуренная й однотонна. Якщо стіна, то з гіпсокартона - для ідеально рівної поверхні. Якщо підлога- зачит, дошки повинні бути максимальної довжини й ширини, щоб на ньому було якнайменше "швів".

Втім, застосування перерахованих вище матеріалів - це далеко не аксіома в створенні мінімалістського інтер'єра. Стіни можуть бути й цегельними. Стелі - дерев'яними або просто пофарбованими, а стать - скляним. Тут важливо дотримати лише однорідність і цілісність покриття.

Обробці приміщень варто приділити особлива увага. Оскільки мінімалізм не терпить надмірного прикрашення, декором інтер'єра стають самі стіни, стеля й стать. І від того, наскільки якісної й "безпомилкової" виявиться їхня обробка, залежить загальний вид приміщення.

Мінімалізм, як жоден інший стиль інтер'єра (за винятком, напевно, хай-тека), сприйнятливий до ультрасучасних матеріалів. У такій обстановці не мудро зустріти предмет з порцеляни, що на перевірку виявляється зробленим із пластику. Можна побачити потерту шагреневу шкіру - з'ясовується, що вона з ніжної лайки. Сталь відливає металевим блиском, а надотик теплий - це новий вид лінолеуму. Дерев'яна скульптура насправді виявляється гумою.

Такі "перевертыши" можуть застосовуватися й в обробці приміщень, і у виготовленні меблів, і у виробництві аксесуарів.

Одним словом, сучасні матеріали позбавляють мінімалізм "природної скромності" і гаданої похмурості, роблячи його дотепним, цікавим для всіх і частково філософським.

Меблі й аксесуари

На перший погляд, у меблях цього стилю немає нічого особливого. Її форми - чисті й логічні, лінії - спокійні, вид - "елегантний, як рояль". Прямокутник дерев'яного стола міцно тримається на коротеньких скляних ніжках. Строгий диван-книжка складається лише із двох подушечок, покладених на павутину металевого каркаса. Скляна тумба має вигляд абсолютного куба й світиться зсередини. Всі ці приклади виглядають настільки просто, що, здається, начебто нічого не коштує їх зробити своїми руками.

Тим часом, більшість сучасних зразків мінімалістських меблів - далеко не серійні речі. Багато хто з них - предмети авторські, що мають ексклюзивний дизайн, зроблені по найвищих технологіях. Тому їхня ціна буває найчастіше вище, ніж вартість речей, створених, приміром, у стилі Людовика XIV. Одним словом, потрібно мати на увазі, що мінімалізм в інтер'єрі - це зовсім не мінімалізм по грошам.

З яких матеріалів виготовляють мінімалістські меблі? Звичайно - дерево, метал і пластик. Якщо мова йде про кухонні меблі, найбільше вдало впишуть в інтер'єр предмети з нержавіючої сталі або хромованого металу. Вони прекрасно будуть сполучатися з модною нині пластиковим посудом і убудованою побутовою технікою, створюючи екологічний, блискучий вид. Якщо ми говоримо про спальню й інші житлові приміщення квартири, то тут має сенс "оселити" речі, що сполучать у собі елементи металу й дерева. Але й чисто дерев'яні предмети прийдуть у пору. Наприклад, плетені меблі з ротанга й ліани. Одним словом, вибір великої. Тому важливо не переборщити: меблів в інтер'єрі не повинне бути багато.

Як, втім, і аксесуарів. Тому про їх лише пари слів. Аксесуари повинні бути простих геометричних форм. Лубочні картинки на стінах, м'які подушечки на диванах, колекції рожевих слоників на комоді - цього всього не повинне бути в обстановці. Якщо картина, то одна, але більша, якщо скульптура, те теж одна, бажано поміщена в середину обов'язково порожньої кімнати...

Втім, говорити про те, що мінімалізм схильний лише до строгості, "стерильності", отстраненности від життя, було б не зовсім вірно. У ньому може бути присутнім і неабиякою часткою гумору. Наприклад, в обстановці, побудованої по минималистическим канонах, можна запросто зустріти табурет, у якого замість сидіння... аркуш паперу. Найдеться мало хоробрих скористатися таким предметом інтер'єра. А зрячи - сучасний матеріал, схожий на папір, з легкістю витримає вага солідної людини. І це ще не все. Сучасні дизайнери від мінімалізму прагнуть зробити меблі "живий": заливають під скло верства гелю, і варто торкнутися гладкої поверхні, як малюнок на кришці стола або плитках статі починає мінятися. Таким чином, предмет оживає, вступає в контакт, стає комунікабельним. І це незважаючи на те, що форма його як і раніше спокійна й строга.

Щоб створити у своєму житлі острівець мінімалізму, потрібно мати відповідний світогляд. Не випадково сучасний різновид цього стилю порівнюють із японським трехстрочными віршами - хокку. Не кожний напише. Не кожний зрозуміє. Простота - тільки на поверхні. А в глибині - недосказанность, інтрига й загадка. Мінімалізм в інтер'єрі - це філософське спрощення навколишньої дійсності. Він, як Фудзіяма - привід для медитацій і тихих міркувань про сенс життя.