Законом передбачено скасування 16 видів державного регулювання, гармонізація законодавства України з нормами ЄС, зниження адміністративного тиску на бізнес і зменшення рівня корупційних ризиків в існуючих процедурах. «Це дозволить бізнесу витрачати менше часу і зусиль для ведення справ і, в свою чергу знизить корупційну складову, оскільки кожна додаткова довідка, ліцензія, сертифікат породжує можливість виникнення корупційних моментів», – говорить Грищенко.

Дозвільні центри ліквідують

Зокрема, закон спрощує процедуру реєстрації компаній, яка тепер може скоротитися до двох днів, а це дозволить Україні піднятися в рейтингу Doing Business на 5 пунктів, а в частині рейтингу, який стосується реєстрації компаній – піднятися в ТОП-20

Видача документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності буде тепер здійснюватися через центри надання адміністративних послуг, кількість яких буде для цього збільшено.

Важливим нововведенням є забезпечення можливості заявнику отримати адміністративну послугу у сфері державної реєстрації за додаткову плату в скорочені терміни. Раніше ці послуги надавалися держреєстраторами за окрему «подяку».

Крім цього, передбачено посилення відповідальності державного адміністратора за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків (штраф від 30 до 70 неоподатковуваних мінімумів).

Новина, яка особливо порадує громадян – скасування вимоги про отримання дозволу в БТІ на переобладнання та перепланування житлової нерухомості, якщо ці роботи не зачіпають основних конструкцій та/або інженерних систем загального користування. Крім того, після виконання цих робіт приміщення не треба знову вводити в експлуатацію.

Узаконили земельну оренду

Закон приводить у відповідність із законодавством ЄС нормативну базу в кількох галузях. Зокрема, досить ретельно прописаний блок нормативів, покликаних стимулювати аграрний бізнес.

Наприклад, повністю легалізована оренда землі у фізосіб. «Землі, надані громадянам для ведення особистого селянського господарства (невеликі ділянки в межах 2-х гектарів), тепер офіційно можна не тільки використовувати для вирощування сільгосппродукції або ведення фермерського господарства, але і здавати в оренду. Раніше використання такої землі в інших цілях, ніж самостійне ведення товарного сільгоспвиробництва могло розцінюватися як порушення функціонального використання земель, хоча прямої заборони на здачу в оренду не було», – пояснила партнер ЮФ «FELIХ» Оксана Кобзар.

Встановлено також мінімальний термін оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення – тепер він становить 7 років. «Таку зміну представники аграрного бізнесу лобіювали давно, мотивуючи необхідністю створення умов для інвестування. Наприклад, щоб аграрії не засіяли землю, наприклад, соняшником, виснажуючи її за короткий період. Частково такий термін базується також на терміні окупності молочного тваринництва», – пояснює Кобзар. Максимальний так і залишився – 50 років.

Значно скорочено перелік істотних умов договору оренди землі. Раніше договір оренди землі повинен був містити 11 істотних умов, відсутність хоча б одного з яких загрожувало відмовою в державній реєстрації договору (у період, коли реєстрації підлягали договори, а не право оренди) або визнанням вже діючого договору недійсним. Останнє часто використовувалося недобросовісними конкурентами в агробізнесі.

Тепер їх має бути три: про об’єкт оренди, термін і орендну плату. До того ж, новий закон скасовує норму про те, що відсутність істотних умов у договорі оренди є підставою для визнання його недійсним. «Тепер неможливо буде визнати недійсним договір оренди з причини відсутності в ньому таких незрозумілих умов, як, наприклад, умова «збереження стану об’єкта оренди», – пояснила Оксана Кобзар. Із закону також виключений перелік документів, які є невід’ємною частиною договору оренди.

Скасовані також нормативи оптимального співвідношення культур у сівозміні, з чого випливає, що аграріям буде надана велика свобода в питаннях планування посівів.

Новим законом передбачено, що якщо розрахунок за договором оренди буде здійснюватися в натуральній формі, то вартість переданих товарів, робіт або послуг повинна відповідати грошовому еквіваленту орендної плати відповідно до ринкових цін на момент передачі.

За матеріалами Вісті