За словами міністра, цей пакет підзаконних актів спрямований на дерегуляцію будівельної діяльності, поліпшення умов ведення бізнесу, зменшення зловживань контролюючими органами у видачі дозвільних документів, усунення корупційної складової, а з іншого боку — на підвищення відповідальності забудовників.

Прийняли наступні нововведення:

• Скасували категорії складності (яких було 5) й перейшли до класу наслідків, визначення яких зараз чітко врегульовано. Адже раніше найбільше корупційних зловживань виникало саме у питанні визначення категорії складності об’єкту, що в свою чергу впливало на вид дозвільного документу (декларація або дозвіл).
• Скасували декларацію на початок виконання будівельних робіт. Відтепер будівництво об’єктів з незначними наслідками (СС1) здійснюватиметься за повідомленнями, а об’єктів з середніми та значними наслідками (СС2 та СС3) — за дозволами.
• Встановили чіткі рамки й критерії для перевірок — в залежності від ступеню ризику об’єкту. Зокрема: — з високим ступенем ризику (СС3) — не частіше одного разу на два роки; — середнім ступенем (СС2) — не частіше одного разу на три роки; з незначним ступенем (СС1) — не частіше одного разу на п’ять років.
• Затвердили перелік будівельних робіт, що не потребують отримання дозволів на початок їх виконання та не потребуватимуть прийняття в експлуатацію. Серед таких робіт є відновлення благоустрою, дитячих і спортивних майданчиків, перепланування ненесучих стін в квартирах, заміна покриття покрівель будинків, монтаж технічних засобів телекомунікацій та антенних споруд зв’язку, забезпечення безперешкодного доступу для інвалідів, будівництво фортифікаційних споруд тощо.
• Закріпили норму про залучення громадських інспекторів, в тому числі з числа осіб з інвалідністю до прийняття об’єктів в експлуатацію та здійснення державно-архітектурного будівельного контролю для визначення норм для безперешкодного доступу до об’єктів будівництва.

Зазначається, що розроблений Мінрегіоном закон набирає чинності з 10 червня 2017 року.