Однак водночас п. 287.8 ПКУ передбачено: власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Одразу ж зазначимо, що абсолютно згодні з усіма, хто нарікатиме на несправедливість цієї норми.

Адже, по суті, на власника нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку покладено подвійне податкове навантаження:

1. він має самостійно сплатити плату за землю за площі під належними йому приміщеннями з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території (на підставі щойно наведеного п. 287.8 ПКУ);
2. він повинен перерахувати на користь ОСББ кошти, що спрямовуватимуться на сплату об’єднанням плати за землю за ВСЮ площу земельної ділянки під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (у т.ч. і за ту площу, за яку власник нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку зобов’язаний платити окремо).

Адже  в підкатегорії 112.05 системи «ЗІР»[1] фахівці ДФСУ наголосили: норми ПКУ не передбачають можливості під час розрахунку податкових зобов’язань із земельного податку ОСББ зменшувати площу земельної ділянки під багатоповерховими жилими будинками з урахуванням прибудинкової території на площу земельної ділянки з урахуванням пропорційної частки нежилих приміщень (їх частин), які знаходяться у власності інших осіб.

Що можна вдіяти в цій ситуації? Єдина практична порада — уникати оформлення права власності на нежитлові приміщення та земділянки під ними на юридичних осіб. Чому? Усе просто.

Адже юридичні особи зобов’язані самостійно розраховувати належну до сплати суму податкового зобов’язання, та в загальному випадку не пізніше 20 лютого поточного року подавати звітність із земельного податку до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (п. 286.2 ПКУ).



Тоді як нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцезнаходженням земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення (далі — ППР) про внесення податку (п. 286.5 ПКУ).

Фізичним особам у всіх сенсах простіше: їм не потрібно замислюватися над тим, як розрахувати суму податку (особливо актуальна ця перевага в тих випадках, коли земділянка під багатоквартирним будинком не сформована і право на неї ОСББ не зареєструвало), не потрібно подавати звітність, а головне — у них є шанс узагалі уникнути сплати земельного податку.

Так, нині ситуації, коли фізособи не отримують ППР із визначеними до сплати сумами податків (податку на нерухомість, земельного податку тощо) — доволі поширені. Звісно, у податківців є можливість схаменутися та надіслати ППР із запізненням (пізніше передбаченого п. 286.5 ПКУ граничного строку — 1 липня). Однак відведений їм для цього строк обмежений строками давності: контролюючі органи мають право на нарахування фізичним особам сум земельного податку не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом. Відповідне роз’яснення міститься в підкатегорії 112.05 системи «ЗІР»[2]. Тобто якщо платник податків не отримає ППР із сумою земельного податку до 01.07.2017 р., то в контролерів лишатиметься можливість надіслати його протягом 1095 днів, які слід відраховувати, починаючи з 30 серпня 2017 року.

У тому ж роз’ясненні контролери завважили: у разі якщо контролюючий орган вчасно не залучив фізосіб до сплати земельного податку, то згідно з п. 54.5 ПКУ платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми. Тобто ані штрафні санкції, ані пеня платникам податків, що вчасно не отримали ППР, не загрожують.

Вікторія Туманова,
юрист м. Київ